- стрижений
- [стри/жеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
стрижений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до стригти 1). || у знач. прикм. || у знач. ім. стри/жена, ної, ж.: а) про жінку з коротко підстриженим волоссям; б) (заст., зневажл.) коротко обстрижена покритка. Стрижений під макітру … Український тлумачний словник
стрижений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зістрижений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
вовна — и, ж. 1) Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз. 2) Волосяний покрив, зістрижений або вичесаний із тварин (перев. овець і кіз), з якого виготовляють пряжу … Український тлумачний словник
стіжок — жка/, ч. 1) Те саме, що стіг. 2) Зменш. пестл. до стіг. 3) чого, перен. Купа предметів, перев. однорідних. || Про густе, скуйовджене волосся. •• Стри/жений в стіжо/к стрижений кружком … Український тлумачний словник
вистрижений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови